Зупиняти російську пропаганду за кордоном самими санкціями не вдасться. Потрібно арештовувати майно пропагандистських центрів.
Фінське управління зі стягнення боргів у зв’язку із санкціями ЄС заморозило кошти Російського центру науки та культури, який розташований у Гельсінкі. Перед Великоднем “Росспівробітництво” призупинило роботу відразу у кількох європейських країнах, зокрема у Словенії, Словаччині, Румунії. Голова РС Примаков зазначив, що за нинішніх обставин організація орієнтуватиметься на пріоритетні для себе регіони, а саме: Азію, Африку та Латинську Америку.
“Росспівробітництво” є наймасштабнішою, найкраще фінансованою і найбільш історично вкоріненою інституцією російської культурної дипломатії, яка сьогодні у різних кутках світу розповсюджує не лише російські наративи та фейки, а й відверту брехню.
Свого часу Путін був директором дрезденського Будинку дружби у НДР — “прабабці” “Росспівробітництва”, яке за 80-х називалося “Спілкою радянських товариств дружніх та культурних зв’язків із зарубіжними країнами”. І це було офіційним прикриттям основної шпигунської роботи нинішнього президента.
Культура є легітимним простором присутності держави на територіях інших країн. Задекларовані цілі та напрями роботи “Росспівробітництва” спонукають порівнювати цю організацію, з одного боку, з широко відомими та представленими в усьому світі інституціями у сфері культурної дипломатії, як Британська Рада, Ґете-Інститут, Французький інститут, а з іншого – з агенціями з міжнародного розвитку, на кшталт американської USAID, німецької GIZ.
Однак “Росспівробітництво” (повна назва “Федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці”) може стояти в одному ряду з цими установами лише на перший неуважний погляд.
Розгледівши істинні цілі РС, у 2016 році Європарламент визнав цю інституцію пропагандистською структурою. Резолюція Європейського парламенту щодо протидії пропаганді проти ЄС з боку третіх сторін визнала РС (як і низку інших російських культурно-дипломатичних організацій та пропагандистських медій – зокрема, фонд “Русский мир”, багатомовну ТВ-платформу RT (“Росія сьогодні”), мультимедійний сервіс Sputnik) інструментами дезінформації та пропаганди, які фінансуються Кремлем.
Щобільше: за РС та його закордонними представництвами віддавна тягнеться шлейф звинувачень у шпигунстві, провокаціях та інших скандалах (наприклад, у США, Чехії, Німеччині, Україні).
У березні 2021 року невимовне для іноземців “Росспівробітництво” було перейменовано на “Російський дім”. За пів року до широкомасштабного вторгнення в Україну відкрилося ще 20 нових “Російських домів”. Наразі “Російські дома” функціонують у майже 80 країнах світу, переважно у столицях у престижних місцях.
Продовжуються регулярні публікації пропагандистського характеру, пов’язані з російсько-українською війною, інформування про власні події чи акції третіх сторін на підтримку Росії та пряме поширення кремлівських наративів. Ще за рік до повномасштабного вторгнення, на початку березня 2021-го, безпосередньо голова РС Євген Примаков, між іншим, онук шефа Служби зовнішньої розвідки РФ, у своєму Telegram-каналі погрожував знищенням центру Києва, аеродромів, вокзалів, мостів та промислових підприємств у глибокому тилу у випадку спроб деокупації Донбасу.
Боротьба за розуми та душі між добром і злом триває. Україна очікує від всього цивілізованого світу, від авторитетних міжнародних організацій визнання Російської Федерації країною, яка вчиняє геноцид проти українців. І важливо не тільки запроваджувати санкції проти неї, але й арештувати майно російських пропагандистських центрів.