«Видалення з інформаційного простору незаконної інформації»: на РНБО винесуть Стратегію інформаційної безпеки, яка передбачає посилення відповідальності за дезінформацію, ДОКУМЕНТ.

«Судово-юридичній газеті» став відомий зміст проекту рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) «Про Стратегію інформаційної безпеки». Розробляв проект рішення Мінкульт Олександра Ткаченка. Стратегію планується затвердити Указом Володимира Зеленського.

У проекті містяться такі стратегічні завдання, як зокрема:

  • перегляд законодавства щодо відповідальності за поширення дезінформації;
  • перегляд законодавства щодо видалення з інформаційного простору незаконної інформації, розміщеної в українському сегменті мережі Інтернет;
  • унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що провокує масові заворушення;
  • обмеження публічного використання, зокрема трансляції телерадіоорганізаціями, трансляції в кінотеатрах тощо, аудіовізуального продукту, який шкодить національній безпеці України;
  • перегляд законодавства про доступ до публічної інформації та про захист персональних даних тощо.

У Розділі «Механізми реалізації визначеної мети та завдань» проекту Стратегії передбачено, що «Служба безпеки України у межах компетенції має здійснювати: моніторинг спеціальними методами і способами вітчизняних та іноземних засобів масової інформації та мережі Інтернет з метою виявлення загроз національній безпеці України в інформаційній сфері; протидію проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на підрив конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, загострення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуацій».

Раніше заступник керівника Офісу Президента Юрій Костюк повідомляв, що «на основі Стратегії національної безпеки мають з’явитися ще 14 більш деталізованих, спеціалізованих документів, стратегій різної безпеки, в тому числі передбачена поява Стратегії інформаційної безпеки».

«Наразі це важлива історія, яка повинна, на мій погляд, бути зроблена спільно з представниками державних органів, ЗМІ, медіа, тобто людьми, які на цьому добре розуміються», – зазначив Юрій Костюк.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, зі свого боку, повідомив, що найближчим часом Стратегія інформаційної безпеки країни буде представлена суспільству. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко додав, що одним із кроків, який може допомогти покращити інформаційну безпеку України, є медіаграмотність громадян, і цим питанням зараз займаються кілька українських міністерств.

Отже, наразі «Судово-юридичній газеті» стало відомо про зміст цього документу. Сам проект Стратегії інформаційної безпеки, яка буде затверджена Указом Президента України як рішення РНБО, ми додаємо в кінці цього матеріалу, а наразі розповімо про найцікавіше у ній.

Отже, проектом Стратегії передбачено введення нової термінології, зокрема:

стратегічний наратив – спеціально підготовлений текст, призначений для вербального викладення у процесі стратегічних комунікацій з метою інформаційного впливу на цільову аудиторію;

інформаційна безпека України – це складова частина національної безпеки України, стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому встановлюється ефективна система захисту і протидії нанесенню шкоди через поширення негативних інформаційних впливів, зокрема через координоване поширення недостовірної інформації, негативні наслідки застосування інформаційних технологій, несанкціоноване розповсюдження, використання й порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації тощо.

Серед загроз національній безпеці визначено, зокрема те, що глобальних дезінформаційних кампаній стає все більше і до них долучаються не лише державні актори. Глобальні дезінформаційні компанії, що інспіруються авторитарними урядами та навіть активістами радикальних рухів, стали повсякденною практикою, що загрожує демократичному розвитку та міжнародній стабільності.

Також в якості загрози визначено зростання популярності конспірологічних теорій щодо сучасних технологій, природи пандемій тощо. Це може становити довгострокову загрозу політичній та економічній стабільності демократичних країн, посилюючи популістські рухи та практику «простих рішень».

В якості національної загрози вказується провокування екстремістських проявів, підживлення панічних настроїв, загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів в Україні.

Також, на думку авторів, яким, нагадаємо, є Мінкульт Олександра Ткаченко, правила, за якими функціонує український медіапростір від початку незалежності нашої держави, зазнали лише незначних змін після 2014 р. Це унеможливлює ефективний розвиток українського медіаринку.

На думку авторів, місцеві друковані часописи, зазвичай відрізняються вкрай низьким фаховим рівнем журналістики та політичною заангажованістю від місцевих еліт.

Мінкульт також наголошує на низькому рівні інформаційної культури населення. Тому, на думку відомства, це призводить до безвідповідального поширення й використання медіаконтенту.

«Цифрові трансформації усіх сфер суспільного життя завдяки подальшому розвитку Інтернет-технологій забезпечують вільне й неконтрольоване переміщення інформаційного потоку у рамках глобального інформаційного простору та призводять до потенційних та реальних загроз інформаційній безпеці України», – зазначає Мінкульт.

Що будуть робити з дезінформацією?

Передбачається, що стримування, стійкість та взаємодія є основними напрямами забезпечення інформаційної безпеки України. Вони реалізуються через виконання таких стратегічних цілей та завдань:

  1. створення системи протидії дезінформації, яка буде спрямована на ефективне виявлення інформаційних загроз й реагування на них, а також на протидію таким загрозам зі сторони держави та суспільства;
  2. в Україні буде створена система раннього виявлення, прогнозування та попередження гібридних загроз. Враховуючи багатовимірну природу спеціальних заходів впливу з метою виявлення таких та інших активних заходів на якомога ранніх стадіях, необхідно забезпечити міжвідомчу взаємодію по здійсненню моніторингу проявів, що мають ознаки таких заходів, спільному їх аналізу з метою визначення та розкриття замислів таких операцій;
  3. перегляд та вдосконалення законодавства України щодо відповідальності за поширення дезінформації для збільшення ефективності впливу на державу-агресора і мінімізації шкоди для своїх національних інформаційних інтересів;
  4. перегляд та вдосконалення законодавства України щодо правового регулювання виявлення, фіксації, обмеження доступу та/або видалення з інформаційного простору незаконної інформації, розміщеної в українському сегменті мережі Інтернет;
  5. удосконалення нормативно-правової бази у сфері інформаційної політики держави, яка б визначала взаємодію силових структур України з органами місцевого самоврядування, державними органами та громадськими інституціями;
  6. унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що містить пропаганду війни, національної і релігійної ворожнечі, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України, провокує масові заворушення;
  7. продовження захисту національної безпеки України в інформаційній сфері шляхом обмеження в Україні публічного використання, зокрема трансляції телерадіоорганізаціями, трансляції в кінотеатрах тощо, аудіовізуального продукту, який шкодить національній безпеці України, в тому числі пропагує збройні формування та будь-які інші силові структури держави-агресора, а також обмеження гастрольної діяльності за участю діячів культури і мистецтв, які є громадянами інших країн і публічно підтримують агресію проти України;
  8. унеможливлення проведення представниками країни-агресора заходів, спрямованих на поширення деструктивної пропаганди й підриву іміджу української держави.

Також пропонується реалізувати Стратегічну ціль №3 «Підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності суспільства» зокрема шляхом удосконалення законодавства України у сфері реклами у бік лібералізації в обмін на більш жорстку відповідальність за трансляцію прихованої реклами, «джинси» тощо.

Ціль №4, яка полягатиме зокрема у протидії поширенню незаконного контенту полягатиме:

  • в удосконаленні законодавства України про захист права на доступ до публічної інформації;
  • удосконалення законодавства України про захист персональних даних;
  • захист інформаційного простору України від незаконного контенту.

Також у Стратегічній цілі №5 «Інформаційна реінтеграція мешканців тимчасово окупованих територій до загальноукраїнського інформаційного простору» передбачено:

  • утвердження в українському та міжнародному інформаційному просторі стратегічних наративів обов’язкового і безумовного відновлення територіальної цілісності України;
  • створення умов для задоволення потреб населення тимчасово окупованих територій в об’єктивній, оперативній і достовірній інформації шляхом забезпечення стабільного функціонування національного телебачення та радіомовлення на тимчасово окупованих територіях, на територіях, які розташовані на лінії зіткнення, а також на територіях, які межують із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим;
  • збільшення частки та якості українського інформаційного продукту та його поширення на тимчасово окуповані території, на території, які розташовані на лінії зіткнення, а також на території, які межують із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим;
  • розширення зони наземного ефірного мовлення українських телерадіокомпаній з територій, прилеглих до тимчасово окупованих територій, а також через супутник і інші канали постачання сигналу тощо.

У Стратегічній цілі № 7 «Розвиток та утвердження позитивного іміджу України та українців, інформаційне сприяння просуванню інтересів держави у світі» передбачено, зокрема:

  • забезпечення стабільного функціонування системи іномовлення України шляхом створення та поширення інформаційного продукту каналами супутникового, ефірного наземного аналогового і цифрового мовлення, мовлення в кабельних мережах за межами України, зокрема англійською, російською та іншими мовами;
  • створення в системі іномовлення та забезпечення функціонування служби державного радіомовлення на зарубіжні країни;
  • використання національного бренду «Ukraine Now» з метою популяризації та просування України у світі;
  • розробка та поширення позитивних наративів та інформаційних кампаній за кордоном тощо.

Стратегічна ціль № 8 «Розвиток інформаційного суспільства та підвищення рівня культури діалогу» передбачає:

  • розбудову державним оператором національної цифрової мережі телевізійного мовлення, розвиток і модернізацію мережі середньохвильового радіомовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України та відновлення трансляції радіопрограм у цій мережі;
  • забезпечення належного фінансування суспільного мовника тощо.

Наталья Мамченко. sud.ua

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *