У Варшаві з’явиться сквер імені українського генерала Марка Безручка. Таку постанову ухвалили у четвер депутати міської ради.
Про це повідомляє видання українців Польщі “Наше слово”. Це не перша така ініціатива за останні три роки: загалом у Польщі є кільканадцять вулиць і скверів, названих іменами видатних українців. Як писав Z, два роки тому у Вроцлаві іменем Безручка назвала кругове перехрестя.
Під час голосування, яке відбулося у Варшавській міській раді 30 липня, “за” виступило 57 депутатів, “проти” – жодного голосу. Утримався один депутат.
Іменем українського генерала та союзника поляків у боротьбі з більшовиками 1920 року мають назвати сквер у варшавському районі Воля. Відкриття заплановане на 14 серпня.
Сквер імені Марка Безручка розташовуватиметься між вулицями Яна Казімєжа (Jana Kazimierza) та Всховською (Wschowska). Депутат від “Громадянської коаліції” Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція “Полум’я братерства”.
“Одним із найвидатніших представників українського війська був генерал Марко Безручко”, – наголосив Шостаковський.
Заяву щодо скверу подала в лютому до голови міської ради громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки у Варшаві. Організація запропонувала вшанувати “героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви”.
Члени ініціативи нагадали, що Марко Безручко у 20-ті та 30-ті роки XX століття жив у варшавському районі Охота на вулиці Опачевській, 54 (цей будинок був зруйнований під час ІІ Світової війни), поблизу нинішньої вулиці Варшавської битви.
“У 2020 році ми святкуємо 100-ту річницю Варшавської битви. Це чудова можливість, аби столиця віддала шану українським союзникам – офіцерам та солдатам Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з солдатами польського війська захищали Варшаву та Європу від більшовицької навали. Генерал Марко Безручко є символом цієї спільної боротьби”, – наголосили члени ініціативи.
Вони зазначили, що за цю вірність, виконання військового обов’язку до кінця бійцям армії УНР – єдиного на той час союзника польської армії – належиться пам’ять і повага.
Ідею підтримало Посольство України у Польщі та низка організацій, зокрема Українське історичне товариство, Об’єднання гарцерів у Польщі тощо.
Окрім цього, на засіданні міської ради ухвалили проєкт постанови щодо встановлення на варшавській площі “На Роздоріжжі” (Plac Na Rozdrożu) пам’ятника, який би вшановував Варшавську битву 1920 року. У постанові згадується також про воїнів Української Народної Республіки.
У Польщі є кільканадцять “українських” місць. Пройтися вулицею Тараса Шевченка можна в Ольштині, Вроцлаві, Ліґниці й Катовіце. У Вроцлаві є вулиця Івана Франка та кругове перехрестя (rondo) імені Марка Безручка, яке з’явилося на карті міста два роки тому. На Помор’ї у Битові є вулиця архієпископа Йосифа Сліпого, в Ілаві – митрополита Андрея Шептицького, в Ґурові-Ілавецькому – отця Мирослава Ріпецького, у Білому Борі та Пасленку – отця Василя Гриника, а в Любліні іменем священномученика отця Омеляна Ковча назване кругове перехрестя. Натомість у Кракові і Вєлічці є вулиці Миколи Зиблікевича – юриста українського походження, якого двічі обирали мером Кракова. Вулиця його імені є і в Перемишлі, де на хвилі демократичних змін у Польщі в 1990-ті роки повернули також історичні назви вулиць єпископа Івана Снігурського та отця Івана Могильницького. Втім, на цьому процес відновлення традиційних назв “українських” вулиць у Перемишлі завершився.
“Наше слово” зазначає, що не всі ініціативи отримують підтримку місцевої влади. Багато років громада в Перемишлі закликала повернути місту вулиці Маркіяна Шашкевича, єпископа Антона Радиловського і Тараса Шевченка, які перейменували після ІІ Світової війни, або ж надати новим вулицям імена, наприклад, Уляни Кравченко чи Михайла Вербицького – історичних постатей, безпосередньо пов’язаних з регіоном і з самим містом. Але сталося навпаки. Торік міська рада перейменувала вулицю єпископа Йосафата Коциловського, назвавши її Кафедральною.
У 2016 році під час відзначень 150-ї річниці народження Михайла Грушевського іменем українського історика пропонували назвати один зі скверів у Холмі – місті, де народився голова Української Центральної Ради. Холмська міська рада не прийняла пропозиції.