Поки одні звинувачують «Макдональдз» у неналежному ставленні до російськомовного населення України, інші дякують компанії за підтримку української мови. Все – через термінали самообслуговування в закладах, які підтримують тільки українську або англійську мови. Низка компаній, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, запевнили, що в Україні керуються передусім мовним законодавством. Із 2022 року це законодавство вимагатиме, щоб всі сайти, орієнтовані на українського споживача, були передусім україномовними. Але спершу уряд ще має призначити нового мовного омбудсмена, нагадує співавтор закону про мову Роман Матис.
Перший «Макдональдз» в Україні відкрився в 1997 році. Але днями про вже звичні заклади швидкого харчування заговорили наче вперше: з’ясувалося, що термінали самообслуговування, які вже кілька років стоять в українських «Макдональдзах», мають лише дві мови – українську та англійську.
Судячи з повідомлень у медіа попередніх років, це не новина. Хоча огляди кількарічної давнини свідчать про наявність трьох мов (українська, російська, англійська), на фото порталу «Асоціація рітейлерів України» 2018 року видно, що термінал, встановлений у закладі в Черкасах, двомовний. Тим не менш, блогер Анатолій Шарій, оприлюднивши світлину екрану, на якому пропонується обрати одну з двох мов для замовлення, заявив, що це рішення «вчергове підкреслює ставлення до половини населення України, яка розмовляє російською».
Деякі коментатори в соцмережах припустили, що мережу варто бойкотувати за «дискримінацію» (згодом, втім, деякі видалили свої дописи). Інші натомість висловлювали вдячність компанії і жартома прирівнювали похід по фастфуд до вияву громадянської позиції.
Не обійшлося і без коментарів щодо особи самого Анатолія Шарія – наприклад, колишній член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський вказав на дедалі більший, на його думку, вплив блогера в українському інфопросторі.
Радіо Свобода звернулося за коментарем до «Макдональдз Україна». В компанії повідомили, що керуються українським законодавством.
«Відповідно до законодавства про мову, у компанії «Макдональдз» в Україні основною мовою комунікації є українська. Державною мовою ведеться вся офіційна документація, здійснюється рекламна комунікація, спілкування у соціальних мережах, наведена інформація на сайті та в куточку споживача. Також українська мова є пріоритетною для нас і в спілкуванні з відвідувачами. Проте наші працівники готові перейти на російську мову, якщо їх про це попросять», – йдеться у відповіді пресслужби.
Компанія також повідомляє, що в усіх закладах, де стоять термінали, працюють «експерти з гостинності», які можуть допомогти, зокрема, і зробити замовлення. Пресслужба не уточнила, чи виникали в когось зі споживачів претензії щодо мовної політики закладів. Сайт мережі в Україні – україномовний.
Нормально, коли бізнес в Україні говорить державною – представниця Coca-Cola
Інтернет-представництва багатьох міжнародних компаній, які офіційно працюють в Україні, за замовчуванням завантажуються українською мовою. Наприклад, у конкурента «Макдональдзу» – KFC в Україні – можна обрати українську або англійську версію. У пресслужбі компанії запевнили, що вона дотримується мовного законодавства України.
«Обслуговування гостей відбувається державною мовою, але також може здійснюватись іншою мовою за індивідуальним проханням гостя», – йдеться у відповіді на запит.
А ось у компанії з продажу одягу H&M, яка відкрила перший магазин в Україні два роки тому, український сайт – переважно англомовний. Керівниця відділу піару та маркетингу H&M в Україні Ольга Олійник пояснила, що компанія наразі немає місцевого інтернет-магазину.
«Відповідно, немає технічної можливості адміністрування та адаптування сайту. З локальних діджитал-каналів – у нас лише Фейсбук, який ми ведемо українською мовою», – каже Олійник.
Вона звертає увагу на те, що операційні тексти для тих країн, де немає онлайн-магазинів, H&M публікує місцевими мовами. Наприклад, політика повернення та обміну покупок із посиланням на українське законодавство оприлюднена державною мовою.
«Уся інформація в наших магазинах – українською мовою. Наших співробітників ми також просимо спілкуватися українською мовою. На моїй пам’яті з моменту відкриття було дві-три скарги. Ми провели роз’яснювальну роботу зі співробітниками, слідкуємо за дотриманням норм, особливо на касах, плюс всі оголошення», – повідомила Олійник.
На запитання, чи стосувалися скарги української чи російської мови з вуст співробітників, представниця H&M уточнює: були «і такі, і такі».
Ажіотаж навколо «Макдональдзу» є скоріше провокацією, вважає директорка зі зв’язків із громадськістю компанії «Coca-Cola Україна» Олеся Жулинська. За її словами, за 20 років роботи вона ніколи не стикалася з тезою про необхідність підлаштовуватися під російськомовний сегмент ринку.
«Я думаю, що це політизується. І моє особисте відчуття, що тут нема про що говорити. В країні є мова, державна мова є українською. Я взагалі не розумію, про що ми говоримо. Я вважаю, що це нормально, коли бізнес, який працює в Україні, говорить державною мовою. Так повинно бути в кожній країні. Я не думаю, що в поляків така ситуація взагалі коли-небудь виникла б або в будь-якій із країн Балтії», – міркує Жулинська.
Як пояснює представниця виробника солодких напоїв, на міжнародних заходах його представники можуть виступати англійською, проте всередині України вона не бачить підстав для обговорення мовної політики.
На думку більшості українців, російська мова може вільно використовуватися в побуті, проте єдиною державною має залишатися українська – таких висновків дійшов у січні 2020 року фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, виходячи з проведеного опитування.
Участь у ньому взяли 2 017 респондентів з усієї країни, 69% з яких підтримали збереження української як єдиної державної. 15% учасників висловилися за надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 12% – погодилися з тезою, що російська має стати другою державною мовою.
«Опоненти говорили: «але ж російськомовних багато»
Український бізнес потроху українізується – таке спостереження начальника управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації, співавтора закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Романа Матиса.
У 2012 році він започаткував ініціативу «І так поймут» («І так зрозуміють»), метою якої є захист права «україномовного споживача отримати повну і вичерпну інформацію про товар чи послугу, яку він має бажання придбати». На думку Матиса, найкращий аргумент у цьому протистоянні – фінансовий: бізнес реагує на поведінку споживачів.
«Чому для маленької країни Естонії, яка за кількістю населення менша за Львівську область, є мовний режим, а для країни Україна, в якій чотири десятки мільйонів громадян і, Бог з ним, нехай половина з них розмовляє українською – чому для 20 мільйонів такої опції немає? Ставлячи це запитання перед бізнесом, ми завжди вступали в дискусії. І я можу сказати, що останніх два роки ця дискусія мінімальна», – констатує Матис.
Він підтверджує: в дискусіях із опонентами доводилося стикатися з твердженням, що бізнес мусить орієнтуватися і на російську мову покупців.
«Завжди опоненти говорили про те, що «але ж російськомовних багато», навіть казали, що їх набагато більше, ніж україномовних, тому треба надавати інформацію російською. Наша позиція завжди була наступна: в Україні, де державною мовою є українська, в єдиній країні, де українська мова має хоч якийсь статус, першочергово громадяни повинні отримувати інформацію українською. Якщо бізнес вважає за доцільне цю ж інформацію надавати їм, іншим громадянам, іншими мовами – та хоч двадцятьма», – стверджує він.
Деякі компанії, як міжнародні, так і українські, мають українські та російські версії сайтів. В окремих випадках російськомовна сторінка завантажується автоматично. А для низки іноземних виробників Україна і досі лишається «російськомовним регіоном».
Матис пояснює це тим, що для міжнародного бізнесу Україна тривалий час залишалася «колонією Росії», тож витрачати додаткові кошти на локалізацію не вважали за доцільне.
«Росію сприймали спадкоємицею Радянського Союзу, а Україна в цій ситуації виглядала як «молодша сестра», в якій офіс міжнародної корпорації зазвичай відкривався, підпорядковуючись Москві. І топ-менеджмент з Москви, самі розумієте, навряд чи думав про те, щоб українцям дати можливість отримувати інформацію українською мовою. Вони (міжнародні компанії – ред.), власне, і підходили до цієї ситуації з позиції того, що в країнах колишнього СРСР бізнесу можна говорити зі споживачами російською, бо споживачі «и так поймут»: вони вчили російську мову, її розуміють, для чого ми будемо витрачати гроші, щоб інформаційний продукт адаптовувати до кожного ринку спеціально?», – описує ситуацію чиновник.
Вимоги щодо україномовних сайтів наберуть чинності тільки через два роки
Підписання закону про мову стало своєрідним завершенням каденції п’ятого президента Петра Порошенка – він зробив це в травні 2019 року, між своєю поразкою на виборах та інавгурацією шостого президента Володимира Зеленського. Цю подію Порошенко тоді назвав «одним із найголовніших актів для збереження української державності».
Як пояснює Матис, перевага цього документа, поміж іншого, ще й у тому, що він враховує діяльність компаній в онлайні та надає їм час, щоб упровадити зміни.
Стаття 27 передбачає, що інтернет-представництва, тобто сайти або сторінки в соціальних мережах компаній, які зареєстровані та продають товари чи послуги в Україні, мають бути україномовними, хоча версії іншими мовами також дозволені.
«Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні», – йдеться в законі.
Але в підприємців є ще два роки, аби виконати цю вимогу. Вона набирає чинності через три роки після закону в цілому – тобто в липні 2022 року.