Президентські та парламентські вибори довели, що ігнорувати соцмережі як частину реальності не варто. Тож передвиборча кампанія штовхнула українських політиків у гру. Навмисне чи ні, головні претенденти на місця у Верховній Раді стали предметом жвавих обговорень у Facebook, Instagram та VK. Хто у соцмережах задав тон виборам? Політики, які намагалися стати ближчими до народу хоча б онлайн, чи самі українці, які їх критикували або ж схвалювали? Чи був за ними слід російської пропаганди і наскільки видимий?

Пошук цих відповідей спонукав нас до дослідження даних із найбільш популярних соцмереж в Україні. Аби зрозуміти взаємозв’язок поведінки користувачів FB, IG та VK із результатами виборів, аналітики «Інтерньюз-Україна» проаналізували тисячі політичних постів.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЗБРОЯ

Перемога Володимира Зеленського підтверджує: освоєння соціальних медій та їх особливостей – один із вирішальних факторів політичного успіху сьогодні. На противагу Facebook та VK, саме в Instagram ми зафіксували найбільший відсоток позитивних та нейтральних постів. Одна із причин – такий контент генерують численні Зе-акаунти та фан-сторінки. Поки інші партії намагалися наздогнати втрачене у цій соцмережі з початком передвиборчої кампанії до парламенту, «Слуга народу» (СН) була далеко попереду.

Повністю опанувавши соцмережу із репутацією платформи про «несерйозне», ця партія зі швидкістю світла упакувала політику в інста-формати. Хештеги Зеленського та його команди використовували навіть у дописах про «Європейську Солідарність», «Батьківщину» та «Голос».

Політсила Вакарчука пізно заявила про себе, але те, що вона пройшла до парламенту, підкреслює нашу тезу: масштабне залучення соцмереж може бути чи не вирішальною частиною електоральної стратегії. Сьогодні соціальні медіа є також політичним інструментом. Ті, хто недооцінив цю зброю, залишились позаду.

ПОЛІТИЗАЦІЯ ІНФОТЕЙНМЕНТУ

Задля успіху на дострокових парламентських виборах команда Зеленського перенесла політичну стратегію у розважальну площину. Так вони змогли охопити мільйони користувачів Instagram. «Слуга народу» показала, що політична інформація у стилі «лайфстайл» може дати значно більше за серйозні й «нудні» дописи у Facebook. Іноді вона може конвертувати «лайки» та підписників у реальні місця в парламенті.

Відеосатира, влоги та селфі політиків органічно вписалися у потік інфотейнменту, який люди звикли бачити в Instagram. Зрештою, ми можемо говорити про політейнмент як окреме явище (інфотейнмент на політичну тематику).

ЛЮБОВ АБО НЕНАВИСТЬ. ІНШОГО НЕ ДАНО?

Якщо Instagram досить монохромна у своїх політичних уподобаннях, Facebook розколася навпіл. Політичне протистояння між фанатами Зеленського й Порошенка пережило вибори й перетворило дітище Цукерберга в чорно-біле полотно самопохвали та взаємних звинувачень серед українців. Емоційно загострені Facebook-дописи переважають збалансовані або критичні погляди на обидві сторони.

Проте після виборів ця соцмережа все-таки стала більш нейтральною, зокрема у найпопулярніших постах про новий парламент. Розсудлива критика без політичних преференцій склала велику частку Facebook-експертизи у перші тижні роботи Ради.

VK – РАЙ ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

Український сегмент цієї платформи – сприятливе середовище для жорсткої мови ненависті щодо України, її політики, суспільства, культури і т.д.

Висміювання та зневажливі ремарки щодо команди Зеленського та більшості українських політиків – доказ того, що прокремлівським користувачам не вигідна жодна влада в Україні, якщо вона проукраїнська у своїх намірах. Маркер «недодержава» є лейтмотивом чи не більшості постів про Україну у VK.

Однак проросійська риторика різниться від автора до автора й не має чіткої лінії. Точкою дотику для більшості постів є меседжі про те, що Україна залежна від США, її економіка в занепаді, а люди – «нетямущі».

Facebook та Instagram також не застраховані від російської пропаганди. Проте в українському сегменті цих соцмереж домінує українська риторика. Там кремлівські наративи зрідка ледь підіймалися у топ про українські вибори або парламент.

ВЕКТОРИ ПРОКРЕМЛІВСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

Проросійські користувачі VK не люблять навіть українських партій із проросійською риторикою.

Цікаво, що проросійські користувачі здебільшого нещадні до так званих проросійських політиків в Україні, навіть до «Опозиційної платформи». У VK цю партію критикують за нібито занадто кволу політичну позицію. Членів ОПЗЖ часто називають «зрадниками»: мовляв, вони недостатньо просувають інтереси Росії в Україні. Втім, поки проросійський сегмент VK бачить, як Віктор Медведчук переслідує власні інтереси, проукраїнські автори лають його за токсичну діяльність на користь Кремля.

Врешті-решт, російські наративи багатовекторні, а кремлівська пропаганда сягає глибше, ніж уявляють українці.

У ПОЛОНІ АЛГОРИТМІВ

Користувачі Facebook, Instagram та VK обирають ті інформаційні бульбашки, в яких живуть поза соцмережами. Наш аналіз підтверджує, що люди охоче стрибають у ці інфопастки, ігноруючи особливості соцмереж. До того ж, останні давно стали платформами, де політики поширюють певні ідеології.

Водночас алгоритми роблять своє.

Усі ці лунокамери однодумців породжують крайнощі, які стискають простір для збалансованих поглядів. Відтак те, скільки людей потрапляють у віртуальну клітку тієї чи іншої політсили, може бути одним із визначальних факторів, які впливають на результати виборів. І приклад України це підтверджує.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Як українські користувачі соцмереж впливають на політичне життя в країні? Що вони писали про кандидатів напередодні виборів та як це відобразилося на результатах? Ми провели трьохетапне дослідження українського сегменту Facebook, Instagram та VK у період парламентських виборів–2019 в Україні. Щоб відслідкувати динаміку та зміну настроїв, аналітики «Інтерньюз-Україна» проаналізували два періоди до дня голосування (1.05–17.06 та 17.06–15.07), близько 400 постів у Facebook та VK одразу після виборів (22.07–28.07) та один період після початку роботи нового складу Верховної Ради IX скликання (29.08–15.09).

Дослідження проводили аналітики «Інтерньюз-Україна» у співпраці з компанією Singularex, що надавала моніторингові та аналітичні послуги.

Дані збирали за допомогою нейронних мереж та методів штучного інтелекту, а саме:

API Vkontakte для парсингу даних,
Python Natural Language Processing Libraries для обробки текстової інформації,
Neural Networks, реалізовані за допомогою бібліотеки keras, для фільтрації спаму,
кластеризація текстів за допомогою NLTK, Scikit-learn бібліотек та ін., візуалізація графіків за допомогою бібліотек Pandas, Plotly, Matplotlib у Jupy- ter Notebook,
система баз даних: PostgreSQL.

Дослідження підготовлено ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки «Медійної програми в Україні», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Поширити

Соцмереживо політики: як партії опановують нові майданчики боротьби за виборців