Україна майже наздогнала “чемпіона” за загальною кількістю біженців та ВПО — Сирію
Нині світ переживає безпрецедентну кризу біженців. Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило масовий відтік біженців з країни. У квітні 2022 року ООН назвала кризу біженців в Україні “найшвидшим і найбільшим переміщенням людей у Європі з часів Другої світової війни”.
На кінець 2023 року, попри те, що понад мільйон українців протягом року повернулися до своїх домівок, приблизно 5,8-6,2 мільйона українців залишалися міжнародними біженцями, а ще 5 мільйонів — усе ще були внутрішньо переміщеними особами в Україні.
До загальної кількості увійшли: міжнародні біженці, внутрішньо переміщені особи (ВПО), особи, які шукають притулок, ті, хто був біженцем, але вже повернувся додому та інші. Усі підрахунки кількості біженців є найкращими з можливих оцінок УКВБ ООН, але можуть не підтверджуватися офіційними даними перепису населення.
Збройні конфлікти залишаються основними рушійними силами глобальної кризи біженців, що тільки підтверджують приклади Сирії, Південного Судану, Афганістану, М’янми та звісно ж повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Війни призводять до масового переміщення населення, змушуючи мільйони людей шукати притулку за межами своїх країн.
Однак не лише війни спричиняють хвилі біженців. Зміна клімату, з її руйнівним впливом на сільське господарство та продовольчу безпеку, також є вагомим фактором. Посухи та голод, які особливо гостро відчуваються в таких країнах, як, наприклад, Демократична Республіка Конго, змушують людей залишати свої домівки у пошуках кращих умов життя.
Проте існують країни, у яких населення стикається з подвійним тягарем — збройними конфліктами та кліматичними катастрофами. Серед них Судан, Сомалі та Афганістан: вони страждають від поєднання війни, посух та стихійних лих, що лише посилює масове переміщення населення та поглиблює гуманітарну кризу.