Учасники подій на Майдані 2013-2014 років, що отримали назву Революція Гідності, зазначають, що й досі немає адекватної правової оцінки того, що трапилося, а тюремні терміни за участь у репресіях демонстрантів отримали лише кілька безпосередніх виконавців злочинних наказів.
10 річницю від початку масових розстрілів мирних демонстрантів на київському Майдані Незалежності в столиці України відзначили фотовиставками, молебнями, інформаційною кампанією у пресі та традиційною меморіальною ходою, присвяченій пам’яті загиблих маніфестантів. Учасники подій на Майдані 2013-2014 років, що отримали назву Революція Гідності, зазначають, що й досі немає адекватної правової оцінки того, що трапилося, а тюремні терміни за участь у репресіях демонстрантів отримали лише кілька безпосередніх виконавців злочинних наказів.
10 останніх років 19 лютого соцмережі України наповнюються фото- та відеокадрами героїчного опору режимові президента України Віктора Януковича на Майдані Незалежності 2013-2014 років. За цей час пам’ять про трагічне завершення Революції Гідності, коли 19-21 лютого 2014 року влада наказала розстріляти беззбройних демонстрантів, зазнавала підйомів і спадів. Як стверджує генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, розчарування політикою покривання організаторів та керівників масових розстрілів демонстрантів на Майдані часом призводило до того, що в українців опускалися руки, а вимоги викрити та покарати винних ставало ледь чутним в українському суспільстві. Проте з початком повномасштабного вторгнення Росії до України у лютому 2022 року все змінилося:
«Попередні довоєнні, до повномасштабного вторгнення, соціологічні опитування показали, що події Майдану вже не є актуальними не лише для наших західних партнерів, а й для українців. Було розчарування темпами та якістю реформування України, судовими процесами, слідчими діями. Було розчарування в змінах, які мали б стати набагато радикальнішими та якіснішими. Але з іншого боку, сьогодні ми бачимо, що дуже багато людей намагається усвідомити те, що сталося на Майдані. І сьогодні не лише українське суспільство та правоохоронні органи ведуть слідчі дії. Є певні докази того, що на Майдані під час події Революції 2013-2014 років був скоєний акт агресії Російської Федерації проти України. Ми говоримо, що війна Росії проти України розпочалася на Майдані. Війна України за свою волю, війна проти російської агресії. Акт агресії був скоєний вже тоді».
Внаслідок застосування правоохоронними структурами стрілецької зброї, арештів та тортур мирних демонстрантів на Майдані загинуло понад сто людей. Ще більше отримали різного ступеня тяжкості поранення й каліцтва. Виконавчий директор «Українського інституту майбутнього» Вадим Денисенко вважає, що всі ці злочинні дії чинилися під тиском кремлівського керівництва на маріонетковий режим президента Януковича:
«Якщо ми говоритимемо про перше вбивство Сергія Нігояна, то багато хто вважає, що це була випадковість. Якщо говорити про останні дні, де вже пішла вказівка з боку росіян… Чого найбільше боявся Янукович? Він боявся тиску з боку росіян. Він боявся, що муситиме ухвалити досить жорстке рішення. Плюс всі комунікації лідерів опозиції дозволяли зупиняти насильство в масовому масштабі. Тому це був тиск з боку Росії. З’являлася інформація, що приїхав російський спецназ, приїхала російська “Альфа”. Якоїсь миті, судячи з усього, була вказівка з боку росіян, і тоді почалися ці страшні розстріли руками українців, коли Янукович та його найближче оточення наказали починати розстріли. На сьогодні єдиний більш-менш зрозумілий документ, який ми можемо розглядати як юридичний, це рішення “Комісії Москаля”. Депутат Верховної Ради Геннадій Москаль створив у парламенті комісію з розслідування розстрілу на Майдані. На жаль, усе те, що потім відбувалося, це величезна проблема для всіх нас, тому що досі ми не маємо реальних судових рішень».
На доказ цієї версії подій на Майдані Денисенко навів той факт, що українські військові відмовилися виступати проти власного народу на боці режиму Януковича. А сам цей режим побоювався віддавати прямий наказ влаштувати криваву лазню на Майдані. І лише після того, як Київ відвідав помічник президента Росії Владіміра Путіна Владіслав Сурков, снайпери режиму Януковича та поліцейські почали розстрілювати людей у самому центрі столиці України:
«Були моменти, коли на Майдані залишалося мало людей, і їх можна було розігнати. Але з іншого боку, не було чіткої, планомірної день у день вказівки, що ось сьогодні ви маєте зачистити Майдан. Не вдалося? Завтра ви маєте дозачистити. Я думаю, що в цей момент було ухвалене рішення потопити протести в крові. Було ухвалено рішення про розкол України. Про те, що Янукович евакуюється до Харкова, створюється Південно-Східна Українська Республіка. Було ухвалено рішення у Москві про те, що вони забирають собі Південну та Південно-Східну Україну. Розстріли — це був початок підготовки до втечі Януковича. При цьому треба було зробити так, щоби повісити розстріли безпосередньо на майданівців. Чомусь їм цього не вдалося зробити. Янукович ухвалює рішення про те, що в Києві відбувається переворот. Він тікає до Харкова, у Харкові очолює Україну».
Версію про те, що злочинні розстріли на Майдані мирних демонстрантів були справою рук московських кураторів маріонеткового режиму Януковича, підтримує й координатор громадської спілки «Ініціативна група постраждалих та поранених на Майдані» Павло Сидоренко:
«Десять років тому ми були в ейфорії, думали, що ми перемогли. Але насправді ми виграли лише першу битву за незалежність, за існування в цій російсько-українській війні, яка розпочалася десять років тому, саме під час подій Майдану. Саме тому герої Небесної Сотні стали першими загиблими героями новітньої російсько- української війни, а поранені майданівці стали першими її ветеранами, ветеранами війни за існування України та її незалежність. Десять років триває війна за те, щоб на карті світу і Європи збереглася наша країна, збереглася українська нація. Маємо закінчити те, заради чого 10 років тому було принесено перші жертви. Ми маємо перемогти, зберегти нашу державу для наших нащадків, для наших дітей і маємо закінчити цю війну. Закінчити перемогою!»
Тим часом, в українському суспільстві зростає обурення тим, що слідство у справах розстрілів на Майдані практично згорнуте, люстровані силовики відновлюються на колишніх постах і навіть йдуть на підвищення. З цієї причини більшість учасників Революції Гідності погоджуються з тим, що на Майдані вдалося виграти перший бій за незалежність України від Росії, але не зламати пострадянську корупційну систему, успадковану від колишнього СРСР.
Олександр Савицький. polskieradio.pl