Книга журналіста Time Саймона Шустера The Showman (Шоумен) про президента України Володимира Зеленського сьогодні зʼявиться у відкритому доступі.
Її анонс на початку січня викликав бурхливе обговорення в українському суспільстві після того, як британський Telegraph опублікував уривки з книги.
Тепер у день виходу нової біографії Зеленського про неї пише й американське видання Bloomberg, зазначивши, що вона “показує артиста у його найкращому і найгіршому вигляді”.
“Шоумен” поєднує власний досвід автора, журналіста Time Саймона Шустера, з великими інтерв’ю, які дозволяють показати складний портрет українського лідера, пише видання.
На початку “Шоумена” Володимира Зеленського зображено як відомого коміка і несподіваного кандидата у президенти.
“У ніч нашої першої зустрічі, за лаштунками його шоу навесні 2019 року, Зеленський виглядав більш наляканим, ніж я бачив його коли-небудь”, – цитує Bloomberg автора книги.
На його думку, майбутнього президента України лякала перспектива втратити відчуття сцени, якщо він дійсно виграє вибори.
“Його друзі пізніше розповідали мені про його пристрасть до оплесків, лестощів, – пише Шустер. – Ніщо з цього не супроводжуватиме його у президентство”.
Журналіст-міжнародник, який пише про Росію та Україну, Шустер витратив кілька років на дослідження біографії Зеленського.
Кілька великих інтервʼю з ним на почату президентства зміцнили довіру до журналіста та гарантували йому доступ до президентської резиденції в Києві після початку війни, пише Bloombeg.
Книга об’єднує особисті переживання Шустера з тривалими годинами розмов із президентом, першою леді та їхнім оточенням у воєнний час.
До своєї перемоги людина, яка прославилася, зігравши вигаданого президента України у телесеріалі, наполягала на тому, що обрання не змусить її змінити свого життя.
Він не планував ставати політкоректним і навіть після перемоги на виборах говорив, що зустрічатиметься з іноземними лідерами тільки якщо вони будуть “цікавими”.
“Реальність виявилася складнішою. Під час зустрічі з Володимиром Путіним комічно насуплені брови Зеленського та ввічливі жарти (і навіть присутність лідерів Німеччини та Франції) не змогли відмовити російського президента через два роки почати війну.
Шустер веде ретельну хроніку напружених і насичених подій, які сталися після цього, зберігаючи їх для нащадків.
Нам пощастило маті ці свідчення; коли на країну посипалися ракети, помічники президента, очевидно, не вели щоденників, обмінювалися текстовими повідомленнями, не стримуючи брутальної мови, і намагалися зрозуміти відповіді Зеленського з піднятим догори великим пальцем.
Зеленський відмовився від пропозиції іноземних лідерів втекти з України та залишився у Києві, спустившись у розлогий бункер радянських часів під своєю штаб-квартирою.
Спартанська обстановка під землею, “безлюдна і трохи моторошна”, була важкою для президента. Один із його помічників описав, що він виглядав як “ходячий труп” через брак сонця і сну.
Утім, напруга також перетворила Зеленського на людину, яку тепер упізнає міжнародна публіка: похмуре обличчя з невеликою борідкою і струнка статура під одягом кольору хакі. Незабаром Зеленський і його кабінет адаптувалися до стресу, цитує Шустера видання.
“Пізніше вони поставили стіл для пінг-понгу. Мало хто міг його перемогти”.
Хоча Шустер високо оцінює здатність Зеленського протистояти труднощам, книга також розкриває його тривожну звичку відмовлятися визнавати їх.
За кілька місяців до вторгнення 2022 року він применшував ризик повномасштабної війни, навіть коли розвідувальні служби США попереджали, що вона неминуча.
Його дружина Олена Зеленська зізналася, що напередодні вторгнення не знала, що їм загрожує небезпека.
“Він зазвичай приховував свою тривогу за жартами та посмішками”, розповідала Зеленська про ставлення президента до початку війни.
Зеленський настільки прагнув уникнути паніки, що відкинув пораду залучити всі доступні резерви для укріплення кордону.
У результаті головнокомандувач генерал Валерій Залужний був змушений приховувати оборонні приготування не лише від Росії, а й від самого Зеленського.
“Крім катастрофи самого вторгнення, президенту доведеться визнати свою нездатність передбачити його”, – цитує автора книги Blooombeg.
Після початку війни Зеленський поводився так, наче Україна ніколи не програє. “Відбийте їх”, – наказав він генералам, знаючи, що його військові не мають для цього засобів.
“І все ж це сталося. Народ його величезної, яскравої та своєрідної країни здійснив неможливе, здивувавши російську армію та світ”, – пише видання.
Шустер віддає належне українському лідеру, не занурюючи його у надто теплу ванну.
Навіть якщо випромінювати впевненість виявилося недостатньо, щоб відбити Путіна, стверджує автор біографії, майстерність, яку Зеленський відточував понад 20 років як актор, підготувала його, щоб вести свою націю через війну.
У книги відкритий кінець. Війна ще далека від завершення, і її результат невідомий. Західна допомога Україні загальмувала, а увага світу зменшується.
“Нас потім судитимуть”, – каже Зеленський Шустеру на останній сторінці.
Але якщо ми щось і дізналися, то це те, що Зеленський ніколи не гратиме роль невдахи, підсумовує Bloomberg.