Новорічні привітання лідерів країн – це не тільки елемент святкування. Часто вони відображають поточну ситуацію в країні, пріоритети й акценти міжнародної політики, тому їх цікаво переглядати й аналізувати. 

Привітання Зеленського рекордно довге – на 20 хвилин. Цього разу в ньому було більше прямої мови гаранта, ніж відео-вставок. За спиною Зеленського висіли шеврони українських силових підрозділів, на столі – фото його сім’ї. Зеленський коротко описав дворічну історію повномасштабного вторгнення, вкотре повторив, що нас намагалися захопити за кілька днів, пройшовся по найуспішніших операціях 2023 року і подякував усім дотичним на фронті і в тилу.

Окремо він згадав про наших біженців і закликав їх повернутися, щоб долучитися до оборони і розбудови держави. Ці висловлювання обурили багатьох українських мігрантів. Також президент непрямо натякнув ухилянтам, що вони чинять неправильно, і висловив підтримку українцям на окупованих територіях. Зеленський анонсував рішуче продовження боротьби з агресором, у кадрі з’явилася картина з палаючим Кремлем. Перед самим новим роком під звуки гімну глядачам продемонстрували кадри з боїв українського війська.

Російський диктатор Путін зробив стандартне коротке звернення на тлі Кремля, повне пустопорожніх фраз, на кшталт «вірності батьківщині» та «світлих надій». Ні словом про «спеціальну воєнну операцію» він не обмовився, хоча і натякнув, що відступати ніхто не збирається. Говорив про 2024 як про рік сім’ї. У березні на Путіна чекають вибори, тому, імовірно, його стратегія – замовчувати війну, якщо нема ніяких успіхів.

«Бацька» Лукашенко зробив своє звернення з об’їдків російської пропаганди. У ньому було багато відеовставок із заголовками: «імпортонезалежність» (успіхи білоруської промисловості), «оборона» (кадри з військових навчань), «багатополярний світ» (кадри ручкання Лукашенка з Путіним, Сі Цзіньпіном, лідерами СНД та африканських країн), «історична пам’ять» («велика вітчизняна»), «єдність». 2023 був у Білорусі «Роком миру і творення», а 2024 проголосили «Роком якості». Лукашенко лицемірно подякував «людям у погонах» за мир у своїй країні та побажав миру сусідам.

У наших західних сусідів новорічні звернення просякнуті внутрішньополітичною турбулентністю. Президент Польщі Анджей Дуда багато говорив про новий уряд (не з його партії) і нарікав на конфлікт щодо державних медіа. Словацька лідерка Зузанна Чапутова натякала, що її доволі дивує вибір словаків на виборах, але така вже демократія, хоча політична культура у країні бажає кращого. Чеський президент Петр Павел почав з оцінки нещодавнього теракту у Празі, говорив про реформи, які вдалося реалізувати і які ще треба здійснити. Усі вони згадали про війну в Україні, як важливий фактор поточної ситуації. Павел і Дуда наголосили на необхідності посилення оборони власних країн. Обоє згадали, що у 2024 виповнюється 20 років, як їхні країни у ЄС і 25 років, як вони у НАТО.

Наш південний сусід Ердоган у своєму зверненні говорив про оголошену минулого року стратегію «Cтоліття Туреччини», за якою країна має здійснити якісний стрибок і стати важливим гравцем на міжнародній арені. Ердоган різко і однозначно засудив Ізраїль і всіх, хто його підтримує, натомість про війну в Україні говорив загальними фразами «про потребу миру».

Джо Байден у цьому році зробив два коротенькі ролики разом з дружиною: на Різдво він відвідав дитячу лікарню, а перед Новим роком увімкнувся в ефірі на Таймс-Сквер, де американці наймасовіше святкують це свято. Обійшовся американський лідер загальними фразами. Найімовірніше, це пов’язано так само з його передвиборчою стратегією. 

Король Британії Чарльз у передріздвяному зверненні також не вдавався у деталі, говорив про волонтерство і взаємовиручку.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц почав своє звернення з констатації, що у світі останнім часом багато проблем: коронавірус, війна в Україні і ескалація на Близькому сході. Про останню він чітко сказав, що вона відбулася за сприяння Росії. Далі він багато говорив про внутрішню ситуацію в Німеччині та ЄС, запевнив у підтримці України і з острахом згадав вибори у США, що можуть мати серйозні наслідки.

Президент Франції Еммануель Макрон, як і Шольц, також згадав про війну в Україні та на Близькому Сході, запевнив у підтримці Києва, пообіцяв збільшити військовий бюджет Франції і штат силовиків. Макрон похвалився вчасною відбудовою Нотр-Даму і анонсував належне проведення Олімпіади у Парижі. 

Китайський лідер Сі Цзіньпін, на відміну від Байдена і Путіна, пройшов виборчий цикл, тому дозволив собі доволі прямі заяви. 2024 рік – це 75 річниця КНР, тому Сі наголосив, що об’єднання з Тайванем – це його пріоритет, але згладив цю заяву декларацією, мовляв, Китай знає та цінує мир і працюватиме над ним.

Усі ці новорічні звернення свідчать про те, що на Україну чекає непростий рік, оскільки увагу міжнародної спільноти перебирають на себе інші події та внутрішньополітичні проблеми. Саме на це і сподівається Кремль, ведучи війну на виснаження. Попри це, лідери провідних європейських держав декларують підтримку України. Яким буде новий 2024 рік насправді, ми дізнаємося за 12 місяців, бо будь-які декларації і прогнози, як показує практика, не завжди справджуються. 

uchoose.info

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *