У Львівському пресклубі 05 грудня 2023 року відбулася презентація аналітичного дослідження «Повернення українців додому та їх реінтеграція в українське суспільство», проведеного ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україну. Дослідження здійснювалося в межах проєкту «Повернення: зміцнення довіри між українцями, що повертаються на батьківщину та іншими громадянами, організаціями й органами влади, забезпечення мирних взаємовідносин в стратегії соціального розвитку на національному та регіональному рівнях». Партнерами також були Київська група Безпеки та Розвитку і Центр національного відродження.
Дослідження складалося з кількох етапів:
- кількісного опитування українців, які перебувають або перебували за кордоном після 24.02.2023 року внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Анкета кількісного опитування поширювалася в пабліках та групах українців за кордоном, шляхом таргетованої реклами та через дружні спільноти і діаспорні організації. Отримано і оброблено 281 відповідь;
- проведення глибинних експертних інтерв’ю з лідерами формальних та неформальних спільнот українців за кордоном;
- комплексного аналізу проблематики українців за кордоном, в тому числі – наявних чи відсутніх державних політик, динаміки соціологічних досліджень та інших даних з відкритого доступу.
Аналіз отриманого масиву інформації показав, що переважна більшість опитаних задоволені умовами перебування за кордоном та ставленням держав, що приймають українців (лише 10% згадують про негатив). Понад 50% знайшли роботу, продовжуючи отримувати соціальні виплати. Опитані визнають негативне ставлення до працівників на низькокваліфікованих посадах, важкі умови та нижчу за очікувану оплату праці.
Вивчивши мовний аспект, було встановлено, що 2/3 українських громадян, які до 24.02.2022 року спілкувалися в побуті російською, змінили її на українську або здійснюють поступовий перехід на українську. Також важливим є те, що ті, хто залишився російськомовним, мали майже в 3 рази більше конфліктів з місцевими мешканцями, аніж решта біженців. Шляхом додаткового опитування було визначено, що це відбувалося передовсім через те, що носіїв російської мови за кордоном часто асоціюють з країною-агресором.
В цілому ж конфлікти з місцевими мешканцями були у 7% українських біженців, і вони не були пов’язані з поганим ставленням до іноземців в країні перебування, а також – з політикою приймаючої держави.
Освітній фактор зазначався як вкрай важливий при ухваленні рішення щодо повернення в Україну.
При наявності вибору країни проживання респонденти на перший план ставили наявність друзів чи знайомих а також – репутацію країни щодо ставлення до українців.
Також дослідження оцінювало перспективи повернення в Україну біженців, їх мотивації, конкурентні слабкості та переваги України (на фото):
На підставі аналізу отриманої інформації розроблені рекомендації щодо розв’язання ключових проблем біженців та їх реінтеграції в українське суспільство. Було визначено наступні ризики та необхідні кроки:
- Перехід війни в «заморожений стан» призведе до зменшення кількості повернень українців із вимушеної еміграції.
- Затягування війни сприятиме тому, що серед мігрантів буде зростати “раціональний підхід” щодо питання повернення до України.
- За декілька років реальністю стане великий відсоток української молоді серед студентів в ЄС, США та Канади. Вже сьогодні має розпочати розробка суспільної програми спрямована на цю цільову аудиторію, з метою якщо не повернення цих людей після здобуття освіти, то принаймні – забезпечення їхнього емоційного зв’язку із Україною.
- Лише укладення міцного миру, коли Україна стане частиною систему регіональної безпекового альянсу, сприятиме поверненню українців із міграції.
- Апеляції до емоційних чинників (любов до Батьківщини, «тут твій дім») буде недостатньою мотивацією для симулювання повернення.
- Важливим чинником для повернення стане питання гарантування дітям українських мігрантів якісної освіти в України, або в більш широкому плані – отримання можливості реалізації потенціалу окремої людини.
- Повернення усіх 100% відсотків мігрантів буде слабореальним. Натомість Україна опиниться в принципово новій для себе ситуації – наявності чисельних українських громад в більшості країн Європейського союзу. Налагодження ефективної співпраці із організаціями «нової діаспори» може стати потужним важелем просування українських інтересів в ЄС.
- Наявність потужних організацій «старої діаспори» в США та Канаді потребуватиме іншої стратегії просування українських інтересів.
Запропоновано наступні рекомендації для основних стейкхолдерів на національному та регіональному рівні, які зараз оформлюються у цілісні стратегічні документи:
- Створення національної програми мовної адаптації біженців (в ширшому контексті – працювати з ідентичністю).
- Врахування потреби залучення всіх людських ресурсів (в тому числі і за кордоном) в стратегії “довгої війни”.
- Захист трудових прав українців за кордоном.
- Створення можливості для сплати бодай частини податків в Україні для тих, хто працює за кордоном. На двохсторонньому рівні домовлятися про уникнення подвійного оподаткування.
- Максимальна підтримка “старих” діаспорних організацій. Сприяння колаборації з новими та неформальними групами.
- Національна стратегія “українського тиску” на зарубіжні уряди задля збереження і посилення підтримки України.
- Створення та сприяння національному консенсусу щодо єдності українців.
- Сприяння громадянській активності українців за кордоном.
- Активна промоція українських успіхів та реформ.
- Розмовні клуби в громадах, які сприяють мовній адаптації та соціальній згуртованості.
- Врахування програм соціальної адаптації при відновленні житлової інфраструктури.
- Залучення біженців, що повертаються, в локальну громадську діяльність, з метою імплементації отриманого за кордоном досвіду.
Презентацію дослідження можна завантажити за цим посиланням: https://bit.ly/reintegration_ua
Повний звіт та масив результатів буде оприлюднено на нашому сайті.
На реалізацією проєкту працювала команда:
- Юрій Гончаренко – керівник проєкту #Повернення
- Оксана Вальд – Голова Правління ГО Фонд сприяння демократії
- Костянтин Канішев – провідний аналітик ГО Фонд сприяння демократії
- Валентин Балагура – експерт з суспільно-політичних питань проєкту
- Дмитро Сапон – креативний менеджер проєкту
- Валерій Майданюк – методичний керівник проєкту
В презентації взяли участь:
- Юрій Гончаренко, CEO Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, віцепрезидент ГО “Фонд сприяння демократії”;
- Микола Посівнич, голова ЛОО “Центр національного відродження”;
- Валерій Майданюк, PhD з політології, експерт ГО “Фонд сприяння демократії”;
- Валентин Балагура, експерт з суспільно-політичних питань ГО “Фонд сприяння демократії”.
Запис трансляції презентації: https://www.youtube.com/live/MBKs2ShuH7E?si=oxXJ9JxPthEN7Yif