Українському суспільстві надважливо почути публічно про прийняті в УПЦ рішення стосовно тих представників духовенства, які засвідчили підтримку загарбницькій злочинній війні Росії проти України.

Про це йдеться у спеціальному зверненні Державної служби з етнополітики та свободи совісті до Української православної церкви.

Уже минув понад тиждень, відколи Українська Православна Церква відреагувала на присутність духовенства з окупованих територій України в кремлі під час сумнозвісного виступу путіна 30 вересня: наголосила на своїй цілковитій і беззаперечній підтримці суверенітету та цілісності Української держави, а присутність окремих представників духовенства УПЦ в георгіївській залі назвала вибором особистим і політичним, за який вони відповідають як громадяни України.

Мусимо наголосити публічно на тому, про що зазначали в індивідуальних консультаціях з УПЦ: така присутність – це значно більшою мірою морально-етичний вибір, ніж політичний. Тому і нам, і багатьом іншим в українському суспільстві надважливо почути публічно про прийняті в УПЦ рішення стосовно тих представників духовенства, які засвідчили підтримку загарбницькій злочинній війні росії проти України. І особливо важливо про них почути багатьом родинам вірян УПЦ, які загинули, захищаючи Україну.

Правоохоронні структури України доведуть до логічного завершення всі справи колаборації. Однак, реакція не може бути полишена лише на органи державної влади.

Адже поняття добра і зла, гріха і праведності – серед ключових понять християнського світогляду. Оплески диктатору, який розв’язав криваву війну, цинічно назвав зруйноване за його наказом місто Маріуполь «визволеним», віддав стільки наказів на вбивства та руйнування, погрожує Україні та світу ядерною зброєю, – це насамперед морально-етичний вибір.

Навіть якщо людина опинилася в тій горезвісній залі не з власної волі, а під примусом, у такій трагічній ситуації несвободи вона не може далі діяти як представник духовенства Церкви вільної держави, у якій поважають цінність людського життя, цінність свободи та миру. Якщо священник не вільний відмовитися аплодувати кривавому диктатору, який приніс у світ стільки брехні, страждань, смертей і руйнувань, як він може бути тим моральним авторитетом, який допомагає розрізнити добро і зло?

Важливість правди і любові до ближнього – це загальнолюдські цінності, присутні в багатьох релігіях світу. Нинішні злочини путінської росії – антитеза цим ключовим цінностям людства.

df.news

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *